Парадокс краківського дербі: господарі віддали м'яч, але не дозволили сумніву зазирнути в рахунок — 2:0, і весь цей вечір в Екстракласі належав тій команді, яка володіла м'ячем лише дві п'ятих часу. Суперник тримав гру в своїх ногах, але що з того, коли берег воріт оберігає порядок, а не статистика.
Матч жив на нервах до перерви, і хтось тихо передчував, що терпіння Вісли не марнується: на 54-й хвилині Хорді Санчес замкнув зусилля Юліуса Ертльталера, і це був удар по самолюбству володаря м'яча. Гості кинулися відновлювати рівновагу, але на 80-й Жеремі Гійменно з подачі Рафала Мікульця поставив крапку — холодно, вчасно, без жодного зайвого подиху.
Цифри визнають чесно: 60% володіння і 15 ударів у Вечисти проти 40% і 11 у Вісли — але гості жодного разу не змогли обдурити воротаря, тоді як господарі з семи ударів у площину склали два голи. Очікувані голи промовляють майже по-братньому — 1.64 проти 1.24, проте різниця в реалізації виявилася не питанням випадку, а питанням характеру: Вісла взяла те, що створювала, а Вечиста лишилася з доказом, що володіння — це ще не все.
