Перш ніж хтось устиг зрозуміти, що відбувається, на другій хвилині вже була жовта картка, і цей нервовий початок окреслив усе: Сан-Лоренсо мав більше м'яча, але Хуракан приїхав не розмінюватися на володіння, а забирати своє. Гість забив на сорок п'ятій хвилині, коли перший тайм уже, здавалося, котився до нульової паузи, і цей гол став холодним душем перед перервою. У підсумку 0:2 у Суперлізі — і переможець не лише взяв три очки, а й забрав у суперника навіть ілюзію контролю.
Після перерви Хуракан не став відсиджуватися: на п'ятдесят сьомій хвилині подвійна подія — гол, який зняв питання про результат, і жовта картка автору обох м'ячів. Той самий гравець забив на сорок п'ятій і на п'ятдесят сьомій, тож дубль став фактом, а передача на другий гол записана на партнера. На шістдесят другій хвилині господарі залишилися в меншості після червоної картки, і хоча попередження продовжували сипатися до самого фінального свистка, інтрига померла саме тоді.
Цифри кажуть чесно: Хуракан завдав чотирнадцять ударів проти восьми, і п'ять у площину воріт, тоді як Сан-Лоренсо мав лише два влучні удари. Володіння м'ячем залишилося за господарями — п'ятдесят чотири відсотки, але це володіння нічого не дало: дві великі нагоди, жодної реалізованої, проти трьох і двох забитих у гостя. Сан-Лоренсо переграли за рахунком, і цей результат не є випадковістю, а віддзеркаленням того, як виглядає гра, коли вона програна ще до того, як її почали грати.
