Нерв матчу визначився раніше, ніж публіка встигла зайняти місця: на третій хвилині гості відкрили рахунок, і вся подальша гра підкорилася питанню, чи зуміють господарі відповісти. Горіца дотиснула на 78-й, але Хайдук, як це часто буває з командами, що грають першим номером, забрав кінцівку — на 87-й хвилині Лівая поставив крапку.
Стартовий ривок Спліта мав ознаки переможного плану: швидкий гол Шего став результатом розіграшу з глибини, а далі гості контролювали м'яч і темп. Господарі вирівняли гру лише в середині другого тайму, коли Богоєвич скористався моментом, що дозрів після тривалої позиційної атаки. Жовта картка для того ж Шего на 51-й хвилині — хай і епізод сам по собі не ключовий — позначила нервовість, яка до 87-ї хвилини нікуди не поділася.
Цифри не брешуть, але розповідають не всю історію: Хайдук завдав 16 ударів проти 8, володів м'ячем 62% часу, створив чотири великі моменти проти одного, але очікувані голи майже збіглися (1,20 проти 1,27). Це означає, що Горіца грала набагато гостріше за своїми шансами, а перемогу гостям приніс не стільки обсяг атаки, скільки реалізація саме в ті хвилини, коли питання стояло про три очки. У підсумку — максимально прагматичний результат для команди, яка навчилася брати своє, навіть коли гра не перетворюється на побиття.
