Нічия 1:1 в Апертурі могла б стати символом марності володіння м'ячем, якби передували їй дві хвилини, що належали то одній, то іншій команді. Peralta вивів гостей уперед, Batalla відповів, і після цього футбол поступився місцем картковій арифметиці.
Гол Peralta на тринадцятій хвилині після передачі Carabali міг стати холодним душем, але Bucaramanga вмилася за дві хвилини — Batalla з передачі Pons зрівняв рахунок. А далі, замість того щоб перерости в обмін ударами, матч розсипався на жовті прямокутники; на п'ятдесят шостій хвилині Duarte побачив червоний — і гра, здавалося, зупинилася назавжди.
Протокол виглядає іронічним: двадцять п'ять ударів господарів — і лише нічия. Вісім сейвів воротаря гостей пояснюють механіку цієї іронії, а нагоди, створені гостями, нагадують, що вони мали чим відповісти. Рахунок 1:1 не соромить жодну зі сторін.
