Рахунок 5:3 у фіналі Суперкубка — це глузування над логікою: «Спартак» володів м'ячем (52%), завдав десять ударів (сім у площину), подав п'ять кутових — і програв. «Зеніт» же забив п'ять голів лише з восьми пострілів, з яких цілі ворота вразили лише двічі. Ефективність, що межує з жорстокістю.
Першим забив Крістофер Мартінс Перейра на 25-й хвилині — гості повели. «Зеніт» довго не міг відповісти, але на 90-й хвилині Олександр Соболєв зрівняв рахунок. Переможний гол Феліпе Аугусто датується 990-ю хвилиною — якщо вірити протоколу, це сталося за межами реального часу, але саме цей м’яч визначив долю трофея. Решта голів увійшли в історію без авторства, принаймні в офіційних записах.
Статистика підтверджує: «Спартак» був активнішим, мав більше моментів (одна велика нагода в обох команд), більше бив, але воротар «Зеніта» здійснив шість сейвів, тоді як Денис Адамов, який отримав жовту на 90-й хвилині, відбив лише один удар. Перевага в реалізації — ось що вирішило фінал. «Зеніт» узяв Суперкубок, хоч і не був кращим на полі.
