П'ять голів — і жодного прізвища в протоколі, ніби грали самі хвилини. National League, а видовище на рівні прем'єрних ліг: господарі забили двічі до перерви, гості скоротили розрив, але останнє слово лишилося за Yangpyeong, який у компенсований час добив суперника двома ударами. Рахунок 5:2 — не просто перемога, а демонстрація того, що тримати інтригу можна, тільки якщо не даєш суперникові дихати.
Рахунок відкрився на 37-й хвилині, і за шість хвилин господарі подвоїли перевагу. Jeonbuk устиг відіграти один м'яч перед самим свистком на перерву — 2:1, і здавалося, що гра піде за іншим сценарієм. Але одразу після години гри Yangpyeong забив знову, повернувши комфортний гандикап. Гості протрималися майже до кінця основного часу — на 86-й хвилині вони скоротили відставання до мінімуму, 3:2. І тут господарі вимкнули режим економії: на 90-й хвилині спочатку відновили різницю у два м'ячі, а потім добили добиванням із центру поля — стало 5:2.
За відсутності детальної статистики залишається лише здогадуватися, хто володів м'ячем і хто більше бив. Але рахунок — річ чесна: п'ять голів удома, два у відповідь, жодної картки — гра була відкритою, без бруду. Yangpyeong узяв своє завзяттям у кінцівці, Jeonbuk показав волю, але не витримав темпу. Чи заслуговували гості на більше? Можливо, але футбол не знає «майже».
