Рахунок 1:1 — і це той випадок, коли остання хвилина матчу виявилася найдорожчою за всі попередні дев'яносто. У Супереттані, де кожен бал важить більше, ніж зазвичай, господарі вже майже дотяглися до перемоги, але Варберг забрав собі кінцівку.
Вернамо відкрив рахунок на сімдесят другій хвилині — зусиллями Віктора Классона, який скористався моментом, коли гра вже здавалася приреченою на нульову нічию. Гостям знадобилося лише дочекатися компенсованого часу, щоб зрівняти рахунок: на дев'ятій хвилині доданого часу Варберг забив у відповідь, і господарі лишилися без трьох очок, які вже тримали в руках.
Боксовий рахунок мовчить про перевагу — але сама драматургія матчу розповідає все: Вернамо вів у рахунку майже двадцять хвилин, але не зумів утримати перемогу, і справедливість цієї нічиєї — у самому її пізньому характері. Суперники розходяться з одним балом, і питання про те, хто контролював гру, залишається риторичним: рахунок 1:1 — це не компроміс, а вирок за таке марнування моменту.
