У National First Division бувають матчі, що живуть не голосами, а тишею, — і цей був саме таким, аж доки на вісімдесят дев'ятій хвилині тиша не вибухнула голом Хайбері. Рахунок 0:1, і гості забирають гру, яку господарі, здавалося, вже тримали в руках.
Дев'яносто хвилин майже без нагод, жодного виправдання для драматичних заголовків — і раптом Лумала Макоко перетворює звичайний вечір на історію про те, як усе вирішується наостанок. Апінгтон Сіті до цього моменту мав право сподіватися на нічию, але футбол рідко питає, хто заслуговує більше.
У цій грі не було багатих цифр, лише одна, яка все змінила, — і вона ж стала вироком. Хайбері взяв своє не через перевагу, а через уміння влучити саме тоді, коли суперник уже приміряв до себе слово «нічия».
