Нуль-нуль за двадцять хвилин гри, коли господарі подали десять кутових і жодного разу не влучили в площину, — це не нудьга, а окремий жанр футбольної драми, де нерв ховається не в голах, а в їх неможливості. У League Two зійшлися команди, які так старанно шукали взяття воріт, що під завісу матчу навіть судді вирішили трохи заспокоїти пристрасті: на 37-й хвилині попередження отримав Мітчелл Кларк, на 73-й — Том Ніколс.
Свіндон обрав стратегію акуратного очікування: за весь матч гості завдали лише чотири удари, жодного в площину, і свідомо віддали м'яч господарям, які володіли ним 51 відсоток часу. Нортгемптон тиснув, подавав з кутів, але з одинадцяти спроб лише три летіли у ворота — і всі три врятував голкіпер гостей, якому зрештою довелося стати головним дійовим лицем цього протистояння.
Цифри підтверджують: господарі повністю контролювали гру — десять кутових проти одного, 262 точні передачі проти 233, три удари в площину проти нуля. Та біда Нортгемптона в тому, що при таких показниках очікувані голи обох команд дорівнюють нулю, а це означає: рахунок не збрехав — господарі переграли суперника, але взяти своє реалізацією не змогли, тож нульова нічия стала чесним вироком.
