Рахунок 2:2, попри те, що господарі поклали на терези 21 удар, шість великих нагод і 15 кутових, — ілюстрація того, як Ередивізією гуляє невблаганна логіка реалізації. Перший тайм узагалі міг закінчитися для гостей нокаутом — «Спарта» володіла мʼячем 55% часу і створювала більше, але на перерву пішла саме з нічиєю.
Перед цим Ібрагім Сіссоко вивів ПЕК уперед на 21-й хвилині, відповів Мілан Зонневелд на 24-й, і ось на 69-й Зонневелд уже виступив асистентом в ударі Ісаака Бабаді — господарі повели в рахунку. Упевненість трималася до 80-ї хвилини, доки Коен Костонс після передачі Тобіаса Зоммера не встановив фінальну рівність, перекресливши численні старання «Спарти».
У цифрах гра «Спарти» мала бути виграшною: 21-15 за ударами, 15-4 за кутовими і 2.23 проти 1.07 за очікуваними голами. Але ПЕК узяв своє: менше 40% володіння, пʼять ударів у площину й жодного великого моменту — проте два голи, тоді як господарі забили лише двічі з пʼяти небезпечних нагод. Тож 2:2 — не вкрадена нічия, а класичний випадок, коли рахунок чесний, навіть якщо торнадо у штрафному гостей кружляло до фінального свистка.
