Нульова нічия у першому раунді кваліфікації Ліги чемпіонів — це не вирок, а запрошення до другої зустрічі, і цей матч таким запрошенням і залишився. Айглонс та Сидама Бунна так і не спромоглися розірвати обопільну обережність, яка з перших хвилин стала головним сюжетом гри.
Без голів і без вилучень гра текла рівно, мов вода, що не знає, куди їй текти. Перелом не настав, бо для нього не було приводу: жодна з команд не захотіла ризикувати аж до такої міри, щоб залишити відкриті зони. Усе вирішиться через тиждень, коли суперники зійдуться знову, і тоді вже не буде куди відступати.
Цифр, які б засвідчили перевагу, немає, і в цьому теж є своя чесність: рахунок 0:0 тут не бреше, а віддзеркалює гру, в якій жодна зі сторін не заробила права на більше. Айглонс і Сидама Бунна розійшлися миром, залишивши інтригу у найприроднішому її стані — повній невизначеності.
