Рахунок 5:1 — і здавалося б, усе вирішено ще до перерви, але перші двадцять хвилин дарували надію гостям. Грейс забив на сьомій, проте Гудель одразу ж відповів — і в кваліфікації Ліги чемпіонів, де кожен матч — це перевірка нервів, рівновага протрималась рівно шістнадцять хвилин. А далі ірландці просто згадали, хто тут господар.
Уоттс на двадцять дев’ятій повернув лідерство, а друга половина стала часом добивання. Макговерн з передачі того ж Уоттса зробив рахунок 3:1, Берк і Бірн додали ще два — і навіть жовті картки, які посипалися після шістдесят восьмої хвилини, уже нічого не вирішували. Флоріана спромоглася лише на поодинокі випади й попередження Вельї та Разі, але не на гол.
Без статистики володіння важко сказати напевне, але чотири м’ячі після перерви говорять самі за себе: Шемрок Роверс просто переконали суперника в суттєвій різниці класів. Гості з Мальти трималися рівно доти, доки гра залишалася рівною, а щойно ініціатива перейшла до господарів — усе стало питанням часу та реалізації.
