Чотири на чотири — і жодного втомленого погляду на годинник: цей матч Карнтнер Ліги не обрав собі господаря, але щедро обдарував усіх, хто мав необережність дивитися. У протоколі немає жодного імені, тож історія лишається за командами, а не за окремими героями.
Рахунок мандрував від воріт до воріт, і кожна зміна цифр на табло мусила народжувати нову інтригу, аби за підсумком усе повернулося на круги своя. Вісім голів — це не випадковість і не милість захисту, а характер гри, в якій ніхто не погоджувався поступатися до фінального свистка.
Бокс-скор порожній, тож суддею лишається сам рахунок: справедливий, надійний, без жодного бажання лестити. Нічия тут — не компроміс, а точний зліпок того, що відбувалося: дві команди, які зіграли внічию, бо жодна не заслужила поразки.
