Двадцять ударів в один бік і майже стільки ж фолів, як у зворотний, — а на табло нулі, і ця нульова нічия читається не як безсилля, а як упертий взаємний опір, що тримав нерв до останньої хвилини.
Саннефіорд більше володів м'ячем біля чужих воріт, Бранн відповідав випадами, але жодна з команд не зуміла розірвати гру: попередження посипалися у другому таймі, ніби арбітр вирішив гасити гостроту, що так і не перетворилася на голи.
Господарі завдали 20 ударів проти 13, але з п'яти влучань у рамку воротар Бранна відбив усі п'ять — і хоч очікувані голи (0,97) були вищими за гостеві (0,74), реалізація лишилася порожньою.
