Рахунок 1:1 у цій грі має вигляд чесної угоди, хоча нерв суперечки — не в рівності, а в тому, що хто володів м’ячем, той не володів грою. Гості з Циндао забили першими на тридцять четвертій хвилині, коли Девідсон покарав суперника за неуважність, і весь час тримали перевагу під контролем, поки за дев’ять хвилин до кінця Синхань Ву не зрівняв рахунок після передачі Цзі Шенпаня.
Розповідь мала б виглядати хронікою тиску, але насправді була дуеллю терпіння. Господарі володіли м’ячем багато й нудно, гості відповідали швидкими випадами — і перший момент їхнього плану спрацював, а от довести його до кінця не вистачило сил. Жовті картки на сорок дев’ятій, сімдесят п’ятій і вже на дев’яностій показують, де гра ставала гарячою: спочатку за смугу попереджень отримав Сун Нань, потім Чжаньпен Ян, а наостанок — Чен Чжэсюань.
Цифри підтверджують відчуття, що рівність рахунку — не випадковість, а результат різних характерів. Володіння 56 відсотків проти 44 і триста сімдесят п’ять точних пасів у господарів кажуть про територію, але великий момент був лише один — і саме у гостей, і саме реалізований. Тяньцзінь узяв своє не перевагою, а впертістю, хоч і провів гру як команда, якій легше володіти, ніж завершувати.
