Кубок Португалії в першому раунді не приймає романів — для нього достатньо новели, і Селориченсе завершив свою найкоротшою з можливих фраз: 1:0. Певідем вирушає додому, а господарі забирають із собою право грати далі, поруч із яким будь-які виправдання виглядають зайвими.
Єдиний гол лишився в активі господарів, і вечір обернувся на вправу з утримання рівноваги: Певідем шукав шпарину, однак арбітр жодного разу не звернувся до кишені, а табло мовчки тримало ту саму одиницю. Такі матчі не просяться до гучної хроніки, але саме на них тримається скелет будь-якого кубка.
Суддею цього матчу став сам рахунок, і вердикт його без апеляцій: 1:0 — це не скупість, а точність, якої в першому раунді достатньо для цілого щастя. Селориченсе взяв рівно стільки, скільки вимагав турнір, а Певідем виносить із вечора стару кубкову істину: вирішальна мить не повторюється, цього разу вона була не на його боці.
