Сандвікенс майже дотиснув цей матч, але Естерс на вісімдесят п'ятій хвилині вирвав нічию — 1:1, і в Супереттан обидва суперники отримали рівно те, що заслужили.
Алан Карлтон на дев'ятнадцятій хвилині відкрив рахунок, і довгий час здавалося, що цього голу достатньо, аби втримати три очки. Естерс терпів і дочекався: Маттіс Адольфссон на вісімдесят п'ятій відновив рівновагу, а жовті картки, що посипалися після перерви, лише додавали грі нервової напруги.
Чотири попередження у другому таймі промовляють самі за себе: гра не зводилася до гольових моментів, а була боротьбою на межі фолу. Тож нічия — не крадіжка, а результат, у якому кожен узяв своє: господарі — гол і надію, гості — гол і характер.
