Коли двадцять один удар не приносить жодного гола, а на табло 0:0 — це не ознака безсилля, а окремий жанр; «Малага» та «Леванте» у Ла Лізі виконали його з ентузіазмом. У такі вечори нічия не виглядає компромісом: вона стає природним фіналом історії, де атака щоразу натикалася на щось більше, ніж просто бажання захищатися.
Суддівський протокол зафіксував п'ять жовтих карток, і одна з них — із позначкою до стартового свистка — наче задала градус вечора. На 25-й хвилині Дані Лоренсо, на 34-й Рафа Гаррідо, на 45-й Пабло Мартінес, на 70-й Адріан де ла Фуенте дописали решту, але жодне попередження не стало таким красномовним, як удари без голів.
62% володіння «Малаги» лишилися гарною декорацією: суперник відповів більшою кількістю ударів. По три сейви з кожного боку зробили нуль на табло не вироком, а чесним підсумком — обидві команди заслужили більше, але не настільки, щоб перемогти.
