Суперліга видала матч, у якому рахунок 1:0 до 80-ї хвилини жив своїм життям: господарі з Кордови володіли м'ячем менше, ніж гості, але кожен їхній випад біля воріт виглядав як повільна облога, тоді як гості відповідали рідко й без особливої віри. Інституто нарешті прорвав оборону на 80-й хвилині, коли Алекс Луна замкнув передачу Хереміаса Ласаро, і цей гол став не випадковістю, а логічним підсумком усієї другої половини, у якій господарі дотиснули суперника.
До переломного моменту гра була нервовою, але не злою: три попередження до перерви — у Гальвана, Каррери та Гіффрея — свідчили про боротьбу, а не про видовище. Після голу гості спробували натиснути, однак замість цього заробили кілька жовтих карток у компенсований час — Ласаро, Муньос, Мосевич і Модіка — і так і не створили жодного реального моменту, щоб урятуватися.
Цифри бокс-скору безжальні: господарі завдали 15 ударів проти 5 у суперника, з них 7 у площину, а очікувані голи — 2.28 проти 0.30. Незважаючи на те, що гості трохи більше володіли м'ячем (52%) і частіше пасували, це була гра одного напрямку: Інституто більше заслуговував на перемогу, ніж просто забив гол — він переграв суперника з величезною перевагою в якості моментів.
