Нуль у протоколі, а натомість повноцінний сюжет: господарі отримали лише 31 відсоток володіння м'ячем, три удари, жодного в площину — і все одно не програли. Рієка володіла грою, але так і не спромоглася перетворити це на рахунок, і нічия 0:0 у чомусь навіть чесніша за будь-яку поразку Горіци. Це матч, у якому нерв був не у воротах, а в їх неприступності.
М'яч весь матч був у Рієки, але її тиск розбивався об дисципліну суперника. Господарі не створили нічого — великий шанс, єдиний у грі, був у гостей, і вони його змарнували. До 58-ї хвилини все котилося до одноманітної перестрілки без гостроти, а потім з'явилися жовті картки: Анель Хусіч на 58-й, Іван Чубелич на 81-й і Яков Пульїч на 90-й. Це не була грубість — це було роздратування від того, що гру не вдається зламати.
Рієка зробила 507 точних передач проти 188 у Горіци, подала вісім кутових проти двох — і все одно лише двічі влучила в рамку. Очікувані голи гостей, 0,40, лише підтверджують: володіти м'ячем легше, ніж створити момент. Горіца взяла нуль своєю реалізацією оборони, і для неї ця нічия — результат, який статистика пояснити не може, але футбол — цілком.
