Рахунок 0:0, і цей нуль — не порожнеча, а точна формула вечора, в якому League Two показала себе лігою, де обережність часом дорожча за красу.
Суперники не поспішали відкривати гру: Волсолл трохи більше володів м'ячем, Грімсбі Таун час від часу загострював, але жоден із цих поривів не перетворився на справжню загрозу. Попередження Свіні та Конноллі на 68-й і 74-й хвилинах стали чи не найпомітнішими подіями після перерви — гра дедалі більше перетворювалася на тактичний компроміс.
Цифри вберігають від ілюзій: Волсолл завдав 16 ударів, Грімсбі — 13, але в площину полетіло лише два й один м'яч відповідно, і ці показники красномовно свідчать про те, що гостроти обом бракувало. Господарі трохи частіше тримали м'яч і точніше пасували, проте виграти без голів неможливо; тож нічия — чесний підсумок, який залишив по собі лише запитання про те, чи варто було так ощадливо витрачати власні моменти.
