Три м'ячі до шістдесяти шостої хвилини — і Партизан перетворив београдське дербі на вечір, який гості захочуть забути, але не зможуть: рахунок 3:1 у Суперлізі зафіксував перевагу, що жодного разу не піддавалася сумніву. Партизан діяв із холоднокровністю команди, яка знає ціну кожному моменту, і до середини другого тайму питання про переможця зникло з порядку денного.
Міладиніч відкрив рахунок на тридцять шостій хвилині, а невдовзі після перерви Алексіч подвоїв перевагу — і ось тут гра могла стати нудною, якби Костич не завершив розпочате Міладинічем на шістдесят шостій, зробивши 3:0. ОФК відповів лише гольовим уколом Сілуе на сімдесят другій, коли Айінде віддав передачу, але це була ввічлива форма протесту, а не заявка на порятунок; жовті картки Сілуе, Айінде та Зековича лише підкреслили зростаюче роздратування гостей, які змарнували п'ять офсайдів проти нуля у суперника.
Цифри підтверджують: Партизан володів м'ячем у шістдесят одному відсотку часу, завдав дев'ятнадцять ударів проти одинадцяти й виграв кутові 6:1 — але шість ударів у площину в кожній команди нагадують, що ОФК умів створювати небезпеку, просто не мав права на помилку. Це була гра, яку Партизан узяв реалізацією двох великих моментів із двох, тоді як гості втілили лише один із одного свого шансу — і саме в цьому різниця між спокійною перемогою та втішним голом наприкінці.
