Рахунок 0:2 на користь гостей читається як вирок, але життя цього матчу аж ніяк не зводилося до протокольного спокою: ФК Порту забив швидко, а догравав уже за сценарієм господарів, які володіли м'ячем майже нарівні й били тринадцять разів. Утім, футбол — це не бажання, а влучність, і саме гості у своїй чужій, здавалося б, стихії взяли те, що їм належало.
Перший удар був завданий на ранній одинадцятій хвилині, коли Неуен Перес завершив розпочату Габрі Вейгою комбінацію, і це одразу змінило розклад: тепер уже господарям доводилося бігти вперед, ризикувати й розкриватися. Ріу Аве справді створював тиск, але майже нічого не доводив до ладу, а на вісімдесят другій хвилині Борха Саїнц скористався передачею Ін-Бома Хвана і зняв останні питання про переможця.
Цифри бокс-скору — це суд над ілюзією гри: володіння 48 на 52 відсотки лише прикидалося рівністю, а от удари в площину (1 проти 6), очікувані голи (0.58 проти 1.87) і чотири великі моменти гостей показують справжню прірву в якості. Ріу Аве вперто тримався, проте кількість їхніх спроб залишилася суто кількістю — без жодного влучного завершення, тож результат анітрохи не бреше.
