Цей матч Super League був конфліктом двох мов — Сьйон говорив мовою комбінацій і тиску, а Лугано відповідав мовою точних ударів, яких йому вистачило якраз на дві одиниці. Гол на третій хвилині надав господарям роль наздоганяючих, і вони так і не змогли вийти з неї, хоч і перегравали суперника в усьому, крім найголовнішого. Підсумок 1:2 — не випадковість, а наслідок того, що трапляється, коли балакучість зустрічається з бездоганною стислістю.
Лугано відкрив рахунок на третій хвилині — Монкада відгукнувся на передачу Гргича, і гості одержали право грати тихо й економно. Сьйон узяв м'яч, темп і простір, але рівновагу відновив лише на 55-й хвилині, коли Ботелі перетворив передачу Балтазара на гол. На 79-й Кастро, якому асистував Кендусі, повернув Лугано перевагу — і матч добігав під трьома жовтими картками, одна з яких припала ще на перший тайм, а дві — на гарячу кінцівку.
Цифри зрештою збігаються з враженням: Сьйон володів м'ячем 58 відсотків часу. Три великі моменти господарів розчинилися без сліду, тоді як Лугано влучив саме тоді, коли це мало значення. Переграли по грі, але взяли своє реалізацією — і цей підсумок виглядає чесним, хоч для Сьйона він і гіркий.
