Шоста хвилина зробила Чорум господарем не лише рахунку, а й самого матчу: точний удар Александроса Кізірідіса з передачі Хесуса Раміреса змусив Еюпспор тікати вперед, і саме цей порив гостей Чорум обернув собі на користь. На 27-й хвилині Себастьян Борза після асиста Кізірідіса подвоїв перевагу, і до перерви залишився лише один епізод, вартий уваги, — попередження обом командам на 45-й хвилині, ніби арбітр підбивав підсумок першого тайму.
Після перерви Чорум не став шукати краси, а слушно вирішив, що гра вже зроблена, проте Еюпспор так і не знайшов ані козиря, ані простору: гості існували переважно у відповідях, і третій гол у доданий до 90-ї хвилини час лише зафіксував те, що витало в повітрі від самого старту. 3:0 — результат, який не викликає заперечень: Еюпспор їде додому без забитих голів, а Чорум бере повноцінний звітний матч без права гостей на апеляцію.
Дев’ятнадцять ударів Чорома проти восьми гостей чесно описують, хто володів м’ячем, територією і думкою: дев’ять ударів у площину змусили воротаря Еюпспора шість разів вступати в гру, тоді як його візаві обійшовся чотирма сейвами. Господарі контролювали м’яч у 59 відсотках ігрового часу, але найдорожче свідчення їхньої переваги — спокій, із яким вони дозволили гостям створити лише один великий момент, який той не реалізував. Мали право на більше, ніж три голи, проте й за такого матчу докори сумлінню були б зайвими.
