Сімнадцять хвилин тривала перевага Індіпендьєнте Хуніорс: гол на сорок третій хвилині, відповідь на шістдесятій — так матч Серії B дійшов до нічиєї 1:1, у якій ніхто не почувається ані переможеним, ані обкраденим. Такий підсумок виглядає не випадковістю, а логікою гри, що не мала в собі ані зайвої жадоби, ані зайвої сміливості.
Гол за дві хвилини до перерви — завжди подарунок, що змінює настрій у роздягальні: господарі пішли на перерву з відчуттям контролю над грою. Ель Насьональ відповів на шістдесятій хвилині, не дозволивши цьому відчуттю пустити коріння, і повернув матч до рівноваги. Чотири жовті картки — на шістнадцятій, шістдесят сьомій та дві на дев'яностій — тримали гру в напрузі до самого фіналу.
Найкрасномовніша цифра матчу — ті самі сімнадцять хвилин, протягом яких господарі тримали перевагу; далі все звелося до того, щоб урівноважити вже створене. Один гол перед перервою, один після неї — обидві команди поклали на стіл однаково вагомі аргументи. У такій грі 1:1 не потребує виправдань: це чесний результат, у якому кожен отримав рівно стільки, скільки віддав.
