Нульова нічия, яка більше розповідає про нерви, ніж про футбол: п'ять жовтих карток за вісімдесят чотири хвилини — і жодного голу. У Примера Дивізіон, де кожне очко на вагу золота, такий результат виглядає не як відмова від боротьби, а як її найчесніший підсумок.
Арбітр почав фіксувати жорсткість уже на дев'ятнадцятій хвилині — Emanuel Cecchini, а після перерви естафету перехопили Facundo Tealde та Christian Tabó, наче гра навмисно уникала воріт і шукала розв'язку в боротьбі. До фінального свистка додалися попередження Santiago Cartagena і Facundo Pérez, але жодне з них не переросло у вилучення — і команди розійшлися, не знайшовши аргументів у нападі.
Статистика мовчить, і це, мабуть, найкраща ілюстрація до матчу: без бокс-скору годі сказати, хто володів м'ячем, але п'ять карток свідчать про рівновагу, яку тримали на характері. Рахунок не бреше: сили виявилися рівними, і нічия — не компроміс, а закономірний підсумок гри, де кожен боявся помилитися більше, ніж прагнув забити.
