Рахунок 0:3 — і це не протокол, а історія про те, як володіння м'ячем не гарантує нічого, крім власне володіння. Брондбю, який мав 68% м'яча і 19 ударів, ще до кінця першої чверті години опинився в ролі наздоганяючого: Елієс Махмуд забив на четвертій хвилині після передачі Лорітса Педерсена. Гості діяли майже бездоганно у простих рішеннях, а господарі, попри величезну перевагу у м'ячі, створювали моменти, які в підсумку так і не стали голами.
Нерв матчу — у невідповідності між темпом гри та реалізацією. Після швидкого голу Раннерс не став закриватися, а, навпаки, дотиснув суперника на контратаках. Майк Темсен на 66-й хвилині подвоїв перевагу знову після передачі Педерсена, а на 72-й Мохамед Санко завершив розгром передачею Гектора Люкса Хойрупа. Ці дві швидкі голи в середині другого тайму остаточно зняли питання про переможця і перетворили гру на побиття, яке Брондбю, попри всі старання, уже не міг зупинити.
Цифри бокс-скор — найкращий доказ того, що рахунок не бреше, але й не розповідає всієї правди: Брондбю мав 19 ударів проти 9 і 552 точні передачі проти 223, але при цьому лише 2 удари в площину воріт проти 6 у Раннерса. Команда, яка тримала м'яч і створювала тиск, не реалізувала жодної великої нагоди з трьох, тоді як гості конвертували свій єдиний великий шанс. Це був матч, у якому тотальний контроль над м'ячем перетворився на марність — і гості, які грали набагато простіше і точніше, здобули заслужену перемогу.
