Рахунок 1:0 на табло, а в голові — запитання, чи не знущається над нами футбол: двадцять чотири удари проти одинадцяти, і все вирішує один-єдиний гол, забитий до перерви. Аллсвенскан цього вечора нагадував іспит, де Геккен старанно писав відповідь, а Гальмстад обмежився шпаргалкою.
На тридцять шостій хвилині Юліус Ліндберг скористався передачею Абдулає Думб'ї — і цього виявилося достатньо, щоб господарі повели в рахунку. Думб'я ж за чверть години до того вже встиг зачепити арбітра на жовту картку, ніби заздалегідь обіцяючи, що гра буде жорсткою, але не брудною; гості відповіли ще чотирма попередженнями, й усе жодного вилучення не сталося.
Якщо вірити цифрам, Геккен володів м'ячем у 63% часу, зробив 640 точних передач проти 342 у Гальмстада і подав з кутового одинадцять разів — гості лише одного разу наважилися на такий крок. Шість сейвів воротаря гостей, три великі моменти з трьох змарнованих кожною командою: рахунок не бреше, але й не розповідає всієї історії — Геккен переграв суперника, як спокійний читач перечитує абзац двічі.
