Рахунок 2:2 — і рівновага цього матчу трималася до останньої секунди, коли Indy Eleven вирвали нічию з глибини власної напруги: гість повів у рахунку, здавалося, остаточно, але господарі забили на дев'яностій хвилині, довівши, що рахунок не завжди бреше, але часто спізнюється.
Перший тайм належав Indy Eleven — на двадцятій хвилині вони вийшли вперед, але Бірмінгем відповів на сороковій із передачі Джеворка Діарбяна, а після перерви Ромаріо Вільямс вивів гостей уперед. Однак на тлі жовтої картки Вільямса на тридцять другій хвилині його команда вела за грою, проте Indy Eleven дотиснули кінцівку: Ділан Сінг у компенсований час перетворив цю загрозу на гол.
Статистика підтверджує малюнок: Бірмінгем тримав м'яч (54% володіння) і зробив 222 точні передачі проти 175 у господарів, але Indy Eleven встояли завдяки використанню своїх моментів — по два удари в площину з п'яти у господарів і шести у гостей, за рівних кутових. Чесної відповіді на питання, хто «мав» перемагати, тут не існує: Бірмінгем володів грою, Indy Eleven — своєю волею, і саме це зробило рахунок справедливим.
