Гість приїхав по-буденному, без пихи, а поїхав із трьома очками — і це не випадковість, а вирок, який господарі підписали власною недбалістю. Один м'яч на шістдесят шостій хвилині вирішив усе, і рахунок цей чесніший за будь-які розмови про рівність.
До перерви гра була в'язкою, мов розмова двох людей, що не знають, про що говорити: попередження ще до старту, потім жовта Дрю Маррі на тридцять п'ятій — і жодного гола. Але після перерви ВСГ Тіроль нарешті зробив те, що мусив, — Маррі забив на шістдесят шостій, і цей момент став переломним, бо господарі так і не знайшли відповіді.
Цифри не брешуть: при рівному володінні м'ячем — по п'ятдесят відсотків — гості завдали одинадцять ударів проти шести, а їхній показник очікуваних голів (1.71) удесятеро красномовніший за віденьські 0.34. Аустрія Відень подала вісім кутових, але це лише свідчення безсилля: ВСГ Тіроль узяв своє реалізацією єдиного великого моменту, хай і дозволив собі двічі змарнувати інші.
