Двадцять один удар проти одинадцяти — і жодного гола: цей нуль на табло бразильської Серії A не випадковість, а точний діагноз гри, в якій господарі володіли м'ячем, простором і правом на розчарування. Інтернасьонал узяв своє — володіння, подачі, кутові, — але так і не спромігся перетворити це на втілене превосходство.
Гра йшла за класичним сценарієм команди, що більше хоче, але не знає, як: господарі атакували густо й переважно безглуздо, лише тричі влучивши в рамку за всі свої двадцять один постріл. Атлетіко Мінейро, навпаки, п'ять разів змушував воротаря вступати в гру, створив один великий момент і його ж занапастив, а фінальний акорд — чотири жовті картки на дев'яностій хвилині — видав роздратування замість футболу.
Очікувані голи, 1.06 проти 0.86, чесно віддзеркалюють цю нічию: господарі переграли суперника за обсягом, але не за гостротою, а гості завдали менше ударів і все ж мали більше шансів у площині воріт. Тож 0:0 — не крадіжка і не подарунок, а рівновага між бажанням і вмінням, яку за жодні гроші не купиш. Нічия, чесна, як податкова декларація, і така ж безрадісна.
