Рахунок 0:0, виведений на табло, не завжди є вироком нудьги — іноді це найчесніший підсумок двобою, в якому жодна зі сторін не заслужила поразки. Атланте й Толука в Апертурі розійшлися миром, і ця рівність мала свою логіку: господарі створювали більше, гості володіли м'ячем, але всі спроби загубилися перед воротами.
Атланте більше загрожував, Толука довше тримала м'яч, і ця суперечка двох характерів так і не дала жодного гола. Єдиними позначками суддівського олівця стали жовті картки: на тринадцятій хвилині — Аарону Кіросу, на дев'яностій — Ніколасу Каррері, неначе два полюси одного напруженого вечора.
Втім, цифри свідчать, що нулі на табло не випадкові: Атланте завдав 14 ударів, з них п'ять у площину, тоді як Толука — 11 і лише два, тож оборона й воротарі гостей були завантажені роботою більше. Володіння м'ячем на боці Толуки — 58 відсотків, але це володіння не створило їй гольової переваги, тож 0:0 тут — не вкрадена кінцівка, а заслужений мир.
