Один гол на вісімдесят третій хвилині розв'язав усе: гості з Куенки їдуть додому з трьома очками, а господарі залишаються з відчуттям, що рахунок не завжди чесний до тих, хто більше працює на полі. У Серії B таке трапляється частіше, ніж хотілося б, — матч вирішує не кількість моментів, а одна-єдина мить.
До вісімдесят третьої хвилини все йшло до нульової тиші, і суперники, здавалося, вже змирилися з діленою крапкою. Але CD Cuenca Juniors знайшов свою мить — і цей м'яч став не просто голом у протоколі, а цілим матчем, бо все інше виявилося лише підготовкою до нього.
Протокол не дає підстав для багатослівних цифр, та й не в них тут суть: господарі не поступилися ані видовищем, ані характером, але рахунок не знає співчуття. Переможцем вечора стає той, хто свій єдиний шанс перетворив на гол, а решта — лише матеріал для роздумів про те, що в футболі іноді досить однієї хвилини.
