Господарі відігралися 3:2, і цей рахунок в Бундеслізі — не переказ, а історія про нерви та реакцію. "Кельн" двічі опинявся в ролі наздоганяючого, але витягнув матч наприкінці, хоча м'яч довше тримав гість. Тим і цінніший цей результат: господарі взяли своє, коли суперник уже відчув дихання перемоги.
Спершу гості відкрили рахунок: на 27-й хвилині забив Адам Дагім після передачі Бамбасе Конте. У другому таймі "Кельн" швидко відновив рівновагу — Саїд Ель Мала зрівняв рахунок на 51-й хвилині, але через чверть години Озан Кабак знову вивів Гоффенгайм уперед. Це був справжній обмін ударами, і все вирішилося замість очікуваної розв'язки: Тейс Даллінга, спочатку з передачі Лінтона Майни на 72-й хвилині, а потім самостійно на 82-й, приніс "Кельну" три очки.
Статистика чесно описує цю гру: "Кельн" завдав більше ударів (18 проти 13) і більше змарнував гольових моментів, але його реалізація виявилася вирішальною — дві великі нагоди з чотирьох перетворилися на голи, тоді як Гоффенгайм свого не забив жодного разу з трьох. Володіння м'ячем (42% проти 58%) каже, що гість контролював темп, але контроль без конвертації в голи — це лише фон для драматичної перемоги господарів. Тож рахунок не бреше: сьогодні перемогли ті, хто влучив, а не ті, хто м'яч тримав.
